Днями на адресу міського голови Олександра Супрунюка надійшов лист від Марії Прокопівни Свідерської, мешканки Сміли Черкаської області. В ньому вона поділилась враженнями від перебування в Нетішині. То що так вразило жінку? Про це далі в листі

«Місто атома Нетішин розташоване серед чудової природи. Кожного дня мешканців і гостей вітають високі сосни і різнобарвні квіти, в цьому міському затишку чути церковні дзвони. Все це вражає і радує, придає хороший настрій.

Звичайно, в цей складний час багатьом важко живеться. І людям, і місту не вистачає коштів на все, що потрібно зробити, але люди з розумінням сприймають невирішені, якщо вони є, проблеми. І слід відзначити, є чудовий мікрорайон нових будівель, заселених мешканцями міста. Місто розвивається, підвищується культура спілкування, люди потроху змінюються, знаходять спільну мову з місцевою владою і разом працюють на загальний результат.

Із-за хворобливого стану не вдалося відвідати парк, про який люди розповідають із захопленням, про чудових ніжних лебедів, які облюбували ваш край.

Приємно вражає чистота міста і впорядкованість, неймовірна краса квітів, висаджені з великим смаком дизайна, все це створює додатковий затишок і придає якусь особливість місту. Відчувається, що людям не байдуже, що відбувається навколо них, багато для цього докладає ваш міський голова Супрунюк Олександр Олексійович і мешканці міста вдячні йому за це.

Окремо хотіла сказати добре слово про медиків міста. Цього року мені довелось звернутись до них за допомогою. 13 серпня я приїхала з іншого міста до родичів. Їхала потягом у нічний час, було не затишно, від протягу не можливо було сховатись. Замість нічного відпочинку на ранок відчула біль в очах, обличчі і з допомогою родичів довелось звернутись до приймального відділення міської лікарні Нетішина.

Офтальмолог, оглянувши мої очі, направив до неврологічного відділення, де відразу мені провели діагностичне дослідження. Діагноз: гостра невропатія правого лицевого нерву, парез мімічних м’язів. Мені призначили інтенсивне стаціонарне лікування. Часу було обмаль – через тиждень я мала обов’язково повернутись додому, бо вже придбала зворотній квиток.

Одразу я відчула піклування і увагу зовсім незнайомих мені людей. Вони привітно зустрічали мене посмішками, добрим словом, підбадьорювали, що все буде добре. Це додавало мені сил і впевненості.

З вдячністю згадую мого лікаря Валентину Мар’янівну Залуцьку. Це не тільки фахівець своєї справи, а й чудова людина, людина з великим серцем. Хочу відзначити професіоналізм мого лікаря. Це так важливо, щоб тебе лікував кваліфікований лікар, якому ти можеш довіряти своє здоров’я, якому ти віриш і якого поважаєш.

Спілкуючись в лікарні з медперсоналом, я дізналась, що медики вчасно отримують зарплату, що керівництво міста і особисто міський голова допомагають медикам у вирішенні їхніх проблем, піклуються про здоров’я нетішинців.

Я вже приїхала додому, але продовжую лікуватись за рекомендацією мого лікаря Валентини Мар’янівни Залуцької. Завдяки вчасно отриманій медичній допомозі, я швидко одужую, почуваюсь набагато краще. З ніжністю і теплотою згадую багатьох людей, які допомагали мені в скрутний час.

Тепер я знаю, що в Нетішині живуть не тільки мої родичі, найдорожчі мені люди, але й турботливі, милосердні, добрі та привітні люди, яких я зустріла в неврологічному відділенні міської лікарні, і яких буду згадувати з вдячністю.  

Всім мешканцям Нетішина бажаю міцного здоров’я, благополуччя і достатку, миру і добра, успіхів у розбудові вашого міста і земної любові.

Дякую вам за чудове місто, від відвідин якого в мене залишились теплі спогади.

З повагою Марія Прокопівна Свідерська, м. Сміла Черкаської області».

Відділ з організаційних питань