Вперше засоби індивідуального захисту органів дихання (далі – ЗІЗОД) з'явились у 1915 році і мали вигляд марлевих пов'язок, зволожених водними розчинами гіпосульфіту і соди для захисту від хлору.

З появою нових отруйних речовин: фосгену, хлорпікрину та інших, до складу рецептури для зволожування пов'язок-протигазів почали додавати гліцерин, розчин поташу, уротропіну, оцтовокислого калію та інші, а кількість шарів марлі доходила до декількох десятків. У тому ж році був створений перший протигаз. У подальшому протигази такого типу були доповнені протиаерозольним фільтром, оскільки шар активованого вугілля не затримував частинок отруйного диму. Дещо пізніше до складу шихти почали вводити різноманітні каталізатори хімічних реакцій нейтралізації отруйних речовин.

Залежно від принципу дії всі засоби індивідуального захисту органів дихання поділяються на два великі класи: фільтруючі і ізолюючі.

Засоби захисту органів дихання фільтруючого дії – це протигази і респіратори, що забезпечують захист в умовах достатнього вмісту вільного кисню в повітрі (не менше 17%) і обмеженого вмісту шкідливих речовин. Вони знаходять широке застосування як найбільш доступні, прості та надійні в експлуатації.

Респіратори являють собою полегшений засіб захисту органів дихання від шкідливих газів, парів, аерозолів і пилу.  Їх широко застосовують під час всесвітньої пандемії спричиненої поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також в шахтах, на рудниках, на хімічно шкідливих і запилених підприємствах, при роботі з добривами та отрутохімікатами в сільському господарстві. Ними користуються на АЕС, при зачистці окалини на металургійних підприємствах, при фарбувальних, вантажно- розвантажувальних та інших роботах. Очищення повітря від шкідливих домішок при диханні здійснюється за рахунок фізико-хімічних процесів (адсорбції, хемосорбції і каталізу), а від аерозольних домішок – шляхом фільтрації через волокнисті матеріали. 

Протигази - засоби захисту органів дихання, обличчя і очей людини від шкідливих речовин, що знаходяться в атмосфері у вигляді парів, газів і аерозолів. В залежності від принципу дії розрізняють фільтруючі та ізолюючі протигази. 

В залежності від призначення, як імпортні так і вітчизняні фільтруючі коробки, поділяються на марки залежно від класу шкідливих речовин. Кожна марка фільтруючої коробки позначається відповідним кольором. 

Засоби індивідуального захисту органів дихання ізолюючого типу здатні забезпечувати органи дихання людини необхідною кількістю свіжого повітря незалежно від складу навколишньої атмосфери. Використовуються для захисту рятувальників від високих концентрацій парів НХР, а також в умовах високої димозагазованої атмосфери після пожеж, вибухів і запалення речовин. Вони застосовуються, коли склад і концентрація речовин невідомі, за вмісту вільного кисню в повітрі менше 16% (об’ємної частки), коли час захисної дії інших засобів індивідуального захисту органів дихання  недостатній для виконання завдань у зоні зараження. 

          Основні критерії вибору засобів індивідуального захисту органів дихання.

Застосовуються лише засоби індивідуального захисту органів дихання, які пройшли процедуру оцінки відповідності та мають відповідні документи.

З метою підтвердження безпеки для здоров'я людини вони також повинні мати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

При виборі типу і класу засобів індивідуального захисту органів дихання  мають враховуватись такі критерії (фактори):

         - об'ємна частка кисню, склад і концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

         - мікрокліматичні умови і важкість виконуваної роботи;

         - призначення, захисні та експлуатаційні властивості засобів індивідуального захисту органів дихання.

Засоби захисту шкіри.

Звичайні засоби захисту шкіри – це предмети одягу та взуття, робочий одяг (спецодяг), що можуть бути у кожної людини. До ізолюючих засобів захисту шкіри належать: захисний комбінезон (костюм); легкий захисний костюм Л-1; загальновійськовий захисний комплект.

Якщо у вас немає можливості використати спеціальні засоби захисту шкіри, то скористайтеся звичайними предметами одягу – плащем, чоботами, гумовими рукавицями та медичною маскою.

До найпростіших засобів захисту шкіри є одяг з грубої тканини – плащ, спецівка, чоботи чи черевики, гумові рукавиці та медична маска. Вони захищають від радіоактивного пилу і бактеріальних засобів, а також нетривалий час від сильнодіючих отруйних речовин та отруйних речовин. Переваги - при відсутності промислових зразків продукції, а також в екстрених ситуаціях можуть виявитися дуже корисними. Недоліки - носять допоміжний характер, можуть використовуватися лише короткочасно, не захищають від високих концентрацій сильнодіючих отруйних речовин.