Пунктом 4 наказу Міністерства фінансів України  від 17.12.2020 № 783, зареєстрованим в Мінюсті 28.12.2020 р. за № 1295/35578 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», встановлено, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) у редакції цього наказу подається з 01 січня 2022 року.

Отже, за результатами 2021 року платники податків – фізичні особи подають податкову декларацію за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті України 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783), що передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також порядок декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

В зв’язку із зазначеними змінами форма податкової декларації доповнена новими додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску та додатком КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Разом з тим, п. 54 підрозділу Х Перехідних положень Кодексу встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про

КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про КІК за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.

Отже, за звітний 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.

Суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску відображаються у додатку ЄСВ 1.

Суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, відображаються платниками єдиного внеску у додатку ЄСВ 2, при цьому такий додаток подається лише з позначкою «довідкова» та одночасно вказується рік та номер календарного місяця (числове значення), в якому подається така декларація. Оскільки в декларації може бути подано кілька розрахунків, то кожен розрахунок подається окремо та у рядку 5 додатку ЄСВ 2 зазначається номер розрахунку.

Збільшення або зменшення сум зобов'язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки відображається у додатку ЄСВ 3 з позначкою «довідкова». Оскільки в декларації може бути подано кілька розрахунків, то кожен розрахунок подається окремо та у рядку 5 додатку ЄСВ 3  зазначається номер розрахунку.

Платники, що подають податкову декларацію, яка передбачає наявність заповнених додатків ЄСВ 1 або ЄСВ 2 або ЄСВ 3 повинні зазначити у рядку 8 декларації позначку «х» та зазначити після розділу VIII декларації у рядку  «Додатки до декларації (потрібне зазначити)» для додатку ЄСВ 1 позначку «х», а  для  додатку ЄСВ 2 або додатку ЄСВ 3 кількість додатків в залежності від кількості додатків, які подаються разом з декларацією.

При поданні розрахунку з додатком ЄСВ 1 з типом форми «призначення пенсії» або «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат»  необхідно щоб одночасно позначкою «х» було зазначено:

необхідний тип декларації «звітна» або «звітна нова» у разі необхідності повного скасування інформації, що попередньо була подана до контролюючого органу у формі «звітна» за аналогічний звітний період;

додаткову позначку «довідкова»;

номер календарного місяця (числове значення), в якому подається така декларація.

Платники єдиного внеску, які подали впродовж звітного року розрахунок з типом форми «призначення пенсії» або «матеріального забезпечення, страхових виплат», зобов’язані в терміни визначені Кодексом подати розрахунок за звітний (податковий) період.

Фізичні особи – підприємці відповідно до п. 177.11 ст. 177 Кодексу у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Отже, при поданні податкової декларації відповідно до п. 177.11 ст. 177 Кодексу потрібно щоб позначкою «х» було зазначено необхідний тип декларації «звітна» або «звітна нова» у разі необхідності повного скасування інформації, що попередньо була подана до контролюючого органу у формі «звітна» за аналогічний звітний період, та номер календарного місяця (числове значення), в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Платники податків – фізичні особи, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та подають декларацію за поточний звітний період відповідно до п. 179.3 ст. 179 Кодексу для отримання довідки про сплату та про відсутність податкових зобов’язань з податку зазначають у розділі «Звітний (податковий) період» поточний рік та номер календарного місяця (числове значення), в якому подається така декларація. При цьому граничний термін сплати податкових зобов’язань відповідає вимогам встановленим п. 179.7 ст. 179 Кодексу.