Тобі, Нетішине:
«Ти – дивовижний влітку й восени, у заметіль весняну чи зимову…»
Віспа мавп — віспоподібне захворювання, що спричинюють віруси родини поксвірусів. За клінічними ознаками воно дуже схоже на натуральну віспу.
Віспу мавп характеризують як зоонозне захворювання. Тобто те, яке передається від тварини до людини.
Важливо, що віспа мавп, у більшості випадків, протікає значно легше, ніж натуральна віспа. Проте, іноді вона все ж таки може призвести до летальних наслідків.
Хоча у назві цього захворювання згадуються примати, проте до людини вона може передаватись і від гризунів.
За наявною наразі інформацією, передача цієї віспи від людини до людини має дуже обмежений характер.
Також важливо, що попередня вакцинація від натуральної віспи є високоефективною профілактикою віспи мавп.
Варто також зазначити, що специфічного лікування або вакцини проти віспи мавп у широкому доступі немає.
Які зафіксовані шляхи передачі?
Інфікування відбувається в результаті прямого контакту з кров'ю, біологічними рідинами, ураженою шкірою або слизовою інфікованих осіб чи тварин.
Можливим фактором інфікування також є вживання в їжу м’яса інфікованих тварин, яке не було належно термічно оброблене.
Чи можливо інфікуватись людині від людини?
Так, на жаль, можливо, але за певних умов. Передача вірусу від людини до людини може відбуватися в результаті тісного контакту з інфікованими виділеннями з дихальних шляхів, ушкодженими ділянками шкіри інфікованої людини або з предметами, біологічними рідинами або матеріалами з осередків ураження хворої людини.
Найбільший ризик інфікування мають члени однієї родини, якщо вони мають тривалий особистий контакт з інфікованим членом сім’ї, а також медичні працівники у випадках недостатнього дотримання правил контакту з пацієнтом.
Інфікування також може відбуватись через плаценту.
Скільки триває інкубаційний період?
Інкубаційний період (від часу інфікування до появи симптомів), зазвичай, становить від 6 до 16 днів, але може коливатися від 5 до 21 дня.
Які бувають ознаки та симптоми?
У період інвазії (тобто проникнення до організму) віспа мавп супроводжується гарячкою, сильним головним болем, збільшенням лімфатичних вузлів, болем в спині, у м'язах і сильною астенією (слабкістю). Такі симптоми можуть тривати до 5 днів. Через кілька днів після інвазії, починається період висипки.
У 95 % випадків висипка з'являється на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла. У 75 % випадків – це долоні та ступні.
Останні виявлені випадки у Великобританії також довели, що первинним місцем появи висипу можуть бути статеві органи, якщо передача відбулася під час статевого акту.
До повного зникнення кірочок, які виникають внаслідок висипання, може пройти до трьох тижнів.
У деяких пацієнтів може спостерігатись збільшення лімфатичних вузлів, що є характерною ознакою віспи мавп в порівнянні з іншими схожими захворюваннями.
Як діагностують віспу мавп?
Рекомендованим методом діагностики залишається ПЛР-тестування. Для цього досліджуються вміст або покриви висипань.
Яка буває профілактика?
Основним способом запобігання поширенню інфекції залишається підвищення рівня знань про цю недугу та про фактори ризику. Важливо, щоб люди знали шляхи передачі та уникали тісних контактів з інфікованими.
Важливим способом профілактики не лише цього захворювання залишається миття рук, заходи епідемічного нагляду та оперативне виявлення нових випадків.
Чи зареєстровані випадки вірусу мавпячої віспи в Україні?
В Україні випадків захворювання на такий різновид віспи не зафіксовано. Водночас, такі випадки вже зафіксовані у країнах Європи.
В Україні вірус мавпячої віспи внесений до Переліку біологічних патогенних агентів, що підлягають епідеміологічному нагляду (спостереженню).
У зв’язку із виявленням випадків захворювання у світі, в Україні було проведене екстрене засідання Оперативного центру реагування на надзвичайні ситуації у галузі громадського здоров’я. Наразі відбувається оцінка рівня ризику спалаху цього захворювання для України.