Тобі, Нетішине:
«Ти – дивовижний влітку й восени, у заметіль весняну чи зимову…»
У ХХ столітті українці пережили три масових голоди: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу, вчинений радянським комуністичним режимом.
Спільний біль, пам’ять, обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні.
Цього року вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час повномасштабної війни росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам усім, що дуже важлива жива пам'ять всіх жертв.
Розбудовуючи власну державу, ми маємо пам’ятати про кожну історичну віху – сумну і радісну, вчитися на помилках, робити все можливе, аби подібне не повторилося.
Схилімо голови в глибокій жалобі і запалімо свічі пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму.
Олександр Супрунюк, міський голова