ВОЇНУ-ГЕРОЮ НАВІКИ 33… 
Мамині очі чекають тебе, 
Сива у розпачі плаче, 
Сина все чекає – та в Бога вже його душа… 
Серце рветься на шматки, коли у вічність йдуть ті, кому б ще жити, у кого були нездійснені задуми, плани та мрії… Живемо у важкий час… Україна мало не щодня оплакує Героїв, які гинуть боронячи рідну землю, країну, захищаючи кожного з нас. Жорстока та безжальна війна цинічно розпочата російською федерацією продовжує приносити горе й смуток у домівки українців. 
Сьогодні, 10 січня, наша громада в скорботі. Пекучий біль ятрить згорьовані серця. Морозного зимового дня над Нетішином знову лунала журлива «Пливе кача»… В останню дорогу проводили земляка, вірного сина, молодого Воїна-Захисника Дмитра Олексюка, навідника кулеметного відділення стрілецького батальйону в/ч А1008. Боєць загинув 30 грудня в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Першотравневе Куп'янського району Харківської області.  
Він пішов на війну добровольцем… Хоча за станом здоров’я відважний, мужній, відчайдушний Дмитро міг не воювати, однак не міг стояти осторонь, адже щиро хотів захистити нашу землю від клятого ворога. Не встиг Захисник створити сім’ю, не встиг потішити маму онуками…Йому навіки 33… 
Живим коридором, навколішки, схиливши голови, з прапорами та квітами у руках зустрічали Героя в нашій громаді. Рідні, близькі, друзі, керівництво громади, священнослужителі, містяни віддали шану полеглому Захиснику на площі перед будівлею виконкому. Невимовним болем, щемливими прощаннями проводжали в останню дорогу мужнього бійця. Люди не стримували сліз... Присутні, дякуючи Герою за безсмертний подвиг, молились про Царство Небесне для полеглого Воїна. 
Багатолюдною ходою, під супровід духового оркестру, громада провела захисника в останню дорогу. Поховали молодого воїна в селі Севрюки Антонінської територіальної громади Хмельницької області. 
Свобода, незалежність та любов яскравим полум’ям горять у серцях нашої молоді, яка бере до рук зброю, аби стати на захист своєї Батьківщини. Покоління мужніх, безстрашних воїнів… Велике покоління, яке віддає життя за кожного з нас... 
Ми в неоціненому боргу перед славними воїнами України. Вшановуючи подвиг Дмитра Олексюка, низько вклоняємося в скорботі перед близькими та рідними Героя, розділяємо ваш біль. 
Вічна пам’ять і слава мужньому Воїну-Захиснику! Доземний уклін! Він назавжди залишиться в нашій пам'яті справжнім патріотом та борцем за незалежність України.   
Слава Україні! Героям Слава!  
Відділ з організаційних питань