Герої не вмирають 
ВІН ВІДДАВ НАМ СТУКІТ ВЛАСНОГО СЕРЦЯ…
Мамині очі чекають тебе, 
Сива у розпачі плаче, 
Сина все чекає – та в Бога вже його душа…
Скільки болю та страждань несе ця клята війна в наші домівки та серця. 
Богдан Паращук прожив на світі лише 20 років. Але він не просто жив, він творив історію. Його серце рвалося до боротьби за Україну, за її незалежність. 
12 травня молодого хлопця не стало…Куля ненависного московита-окупанта забрала в нього життя… Це неможливий біль, коли йдуть такі молоді… Ідейні…Залюблені в Україну… Неймовірно світлі, як промінь сонця… 
Розпач, сум, ненависть до ворога, який нищить цвіт нашої нації. Молодих, сильних, сміливих хлопців, які у найважчий для країни час виростають до Героїв. 
Сьогодні, 25 травня, у Старому Кривині, стоячи на колінах, зі слізьми на очах наша громада проводжала до Героїчного Небесного Строю Богдана Паращука, солдата, стрільця-снайпера механізованого відділення в/ч А4007. Живим коридором стрічала його дорога до отчого дому…
Залишивши поле битви на землі, ставши ангелом та поповнивши Небесний Легіон Герой продовжив оберігати рідну Україну, свій народ і свою родину.
Рідні, близькі, друзі, керівництво громади, священнослужителі, знайомі і незнайомі люди віддали шану полеглому Захиснику біля сільського Будинку культури. Багатолюдним було прощання й біля рідної домівки молодого Героя. Невимовним болем, щемливими прощаннями проводжали в останню дорогу мужнього бійця. Люди не стримували сліз... Присутні, дякуючи Герою за безсмертний подвиг, молились про Царство Небесне для полеглого Воїна.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної людини. Дякуємо тобі, Богдане, за подвиг і низько схиляємо голови у пошані перед твоєю мужністю та самовідданістю. 
Свобода та незалежність яскравим полум’ям горять у серцях нашої молоді, яка бере до рук зброю, аби стати на захист своєї Батьківщини. Покоління мужніх, безстрашних воїнів… Велике покоління, яке віддає життя за кожного з нас...
Вшановуючи подвиг Богдана Паращука, низько вклоняємося в скорботі перед близькими та рідними Героя, розділяємо ваш біль.
Пам'ять – це те, що потрібно не полеглим. Це потрібно нам, живим. Аби ми залишилися живими, аби наші серця не перетворились на каміння. Аби ми були вдячними.
Відділ з організаційних питань