Ще одне молоде життя обірвалося на самому злеті – душа 25-річного Анатолія Андрощука поповнила Небесне воїнство. Скільки доброго і світлого могло бути попереду у цього молодого красеня…Йому б жити, любити, створити родину, виховувати дітей…Невимовний біль стискає серце… 
Воїн-Захисник, старший солдат механізованого відділення механізованого батальйону в/ч 4007 у свої молоді роки пройшов крізь пекло війни. Захищаючи рідну землю від російських окупантів він мужньо пережив три поранення. Після лікування та реабілітації, як справжній Воїн, повертався в стрій, до побратимів.  
Четверте  поранення на Донеччині, спричинене пострілом вогнепальної ворожої зброї, стало для Анатолія Андрощука смертельним. До останнього подиху він боровся за життя… Але серце його не витримало. 27 червня Воїн помер в лікарні Дніпра. В одну мить свою надію та опору втратили мати, батько і сестра… 
Сьогодні, 3 липня, нетішинська громада провела в останню дорогу вірного сина України, мужнього воїна, справжнього патріота Анатолія Андрощука.  
І знову журливо «Плине кача…» лунало над Нетішином. Живим коридором, приклонивши коліно та схиливши голови, з прапорами та квітами в руках, містяни подумки дякували Захиснику за найвищу жертву в ім’я Батьківщини. 
Попрощатися із Героєм прийшли рідні, друзі, керівництво громади, військовослужбовці, духовенство і всі небайдужі. Люди не стримували сліз... Плакало й небо… Спільна молитва за упокій душі Анатолія Андрощука лунала перед будівлею виконкому міської ради. 
Багатолюдною ходою, під супровід духового оркестру, громада провела Героя до рідної домівки, опісля до Собору архістратига Божого Михаїла та архангела Гавриїла ПЦУ, де відбувся чин похорону.  
Страшна війна забирає найкращих, залишаючи в серцях рани, яких не загоїти.  
Серце рветься на шматки, коли у вічність йдуть ті, кому б ще жити, у кого було багато нездійснених задумів та мрій… Живемо у нелегкий час… Україна мало не щодня оплакує Героїв, що загинули захищаючи свою землю, свою країну, захищаючи кожного з нас.  
Ми в неоціненому боргу перед славними воїнами України. Вшановуючи подвиг Анатолія Андрощука, низько вклоняємося в скорботі перед близькими та рідними Героя, розділяємо ваш біль. 
Вічна пам’ять і слава мужньому Воїну-Захиснику! Доземний уклін! Він назавжди залишиться в нашій пам'яті справжнім патріотом та борцем за незалежність. 
Слава Україні! Героям Слава!  
Відділ з організаційних питань