Зазвичай переохолодження організму безслідно не проходить, адже захисні сили організму від перенесеного стресу знижуються. При переохолодженні організму будь-якого ступеня тяжкості створюються сприятливі умови для прояву гострих респіраторних захворювань, розвиваються органічні зміни в головному мозку і судинах. Але найсерйознішим наслідком переохолодження можна вважати відмороження частин тіла і кінцівок.
Тому слід нагадати прості правила, яких бажано дотримуватись з метою профілактики переохолоджень:
- у холодну морозну погоду потрібно одягатися багатошарово - між шарами одягу тепло утримується за рахунок повітря;
- металеві прикраси на морозі носити не рекомендується, бо вони охолоджуються швидше людського тіла, і виникає ризик переохолодження окремих ділянок шкіри;
- зволожуючий крем, який використовується незадовго перед виходом на вулицю, збільшує ризик переохолодження і обмороження. Якщо морози середні, підійде жирна косметика для обличчя та рук. А при сильних морозах косметикою перед виходом на вулицю бажано не користуватися менш ніж за три години;
- голодний шлунок не сприяє виробленню енергії, необхідної для боротьби з холодом;
- алкоголь в крові сприяє переохолодженню, викликаючи велику втрату тепла, одночасно створюючи помилковий ефект зігрівання організму зсередини;
- куріння на морозі робить більш уразливими кінцівки, тому що зменшує циркуляцію крові в ногах і руках;
- як тільки кінцівки почали замерзати, негайно ж починайте рухати ними, не дозволяючи їм мерзнути, інакше переохолодження посилиться, і пізніше рухи стануть хворобливими і виявляться значні пошкодження шкіри;
- постійне загартовування організму попереджає його переохолодження, як і відмова від шкідливих звичок (куріння, алкоголь) і раціональне харчування.
Перша допомога при переохолодженні Перш за все необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень, доправити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. 
В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.
Зігрівання можна проводити за допомогою теплих ванн. Температуру води слід поступово підвищувати з 20°С до 40°С протягом 20-30 хвилин. При цьому кінцівку необхідно ретельно відмити милом від бруду. Після ванн та розтирання пошкоджену частину тіла необхідно висушити (протерти), закрити стерильною пов'язкою та тепло укутати. Відморожені ділянки тіла не можна змащувати жиром і мазями.
Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження.
При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.
При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання робити не слід. Потрібно накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо.
При будь-якому ступені відмороження необхідно звернутися до лікаря.

Завідувач НКП у м.Нетішині

НМЦ ЦЗ та БЖД Хмельницької області

Петро ВАСЮТА