Згідно статті 190 Кримінального кодексу України шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Воно стало одним з найпопулярніших злочинів в Україні та активно процвітає в умовах воєнного стану. Шахраї розробляють все більш нові та правдоподібні схеми для здійснення обману.
Шахрайство стає все більш поширеним у цифрову епоху, коли зловмисники використовують різні методи, щоб обманути своїх жертв і заволодіти конфіденційною інформацією або грошовими коштами особи.
Дослідження показують, що способи шахрайства стають все більш досконалими і складними, тому важливо знати, як їм запобігти.
Досить часто жертвами обману стають сім’ї та близькі особи військовослужбовців, самі військові, волонтери, внутрішньопереміщені особи.
Найбільш поширеними наразі є наступні способи шахрайств:
 Недоставляння товару, що куплений в незнайомих продавців через соціальні мережі. Нерідко таке має місце під час замовлення та придбання гуманітарної допомоги для цивільних осіб чи військовослужбовців.
Інтернет-шахрайство, яке полягає у різноманітних видах обману через Інтернет, такі як шахрайство на онлайн-аукціонах, фальшиві інтернет-магазини.
Ще одним із способів шахрайства є шахрайство із використанням фішингових посилань, які створюються шахраями, надсилають ними в електронних листах або повідомленнях і  призначені для спонукання жертви до вчинення певних дій, що можуть призвести до розголошення особистої інформації або завантаження шкідливого програмного забезпечення. Ці посилання можуть виглядати як легітимні, але фактично вони відсилають на фальшиві веб-сайти, створені шахраями для збору конфіденційної інформації, такої як паролі, номери кредитних карток або особисті дані. Наприклад, фішингове посилання може прийти вам в електронному листі, що виглядає, як повідомлення від вашого банку, і просити вас ввести свій логін та пароль на фальшивому веб-сайті, схожому на офіційний сайт банку. Після того, як особа введе свою конфіденційну інформацію, шахраї отримають доступ до її банківського рахунку та розпоряджаються коштами, розміщеними на банківському рахунку, на власний розсуд.
Телефонні дзвінки від різноманітних служб чи компаній.
Наразі популярні дзвінки від псевдо-поліцейських,- лікарів, -працівників банків, комунальних установ,  та працівників Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з метою залякування чи вимоги сплатити за «вирішення проблеми», проведення термінової операції, відстрочку від служби за мобілізацією чи уникнення відповідальності від  наслідків аварії тощо. Метою такого виду шахрайства є випитування особистої інформації, вимагання грошей тощо.
Щоб не стати жертвою шахрайства, ось кілька порад:
Будьте обережні з особистою інформацією та ніколи не розголошуйте особисту інформацію, таку як паролі, номери банківських карток (рахунків), СVV-код (тризначний код, що міститься на зворотній стороні банківської картки) незнайомим або ненадійним джерелам.
Перевіряйте джерела надходження інформації: перевіряйте достовірність веб-сайтів, електронних листів та повідомлень, перш ніж вводити свою конфіденційну інформацію або виконувати дії, запропоновані в них.
Будьте обережні з посиланнями, не натискайте невідомі посилання в електронних листах, повідомленнях чи на соціальних медіа. Краще використовуйте закладки або набирайте адресу веб-сайту вручну.
Вивчіть різні види шахрайства та способи їх виявлення. Чим більше ви знаєте про це, тим менше ймовірність, що ви станете жертвою шахрайства. Використовуйте складні паролі: створюйте унікальні та складні паролі для різних облікових записів та змінюйте їх регулярно.
Не вірте підозрілим дзвінкам чи повідомленням і не надавайте особисту інформацію по телефону або через повідомлення, якщо вам здається, що це підозріло.
Встановіть антивірусне програмне забезпечення та програми для блокування спаму, щоб захистити свій комп'ютер та інші пристрої від шкідливих програм і фішингових атак.