Прогресивна громадськість України добре розуміється на тій ситуації, яка склалася в системі пенсійного забезпечення нашої країни через порушення балансу поколінь. Зменшення народжуваності, збільшення смертності та відтік значної частини працездатного населення через міграцію в інші країни вплинуло на кількість працездатних осіб, які працюють в Україні. Населення, що працює, не в змозі за рахунок відрахувань із своїх доходів забезпечити достойні пенсії людям похилого віку. Внаслідок цього виникла нагальна потреба в проведенні пенсійної реформи. Забезпечення гідними пенсіями людей похилого віку є її ціллю.
З перших днів незалежності України пенсійне забезпечення громадян здійснювалося відповідно до Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян СРСР». Постановою Верховної Ради України № 1931 – ХІІ від 6 грудня 1991 року був уведений в дію Закон України «Про пенсійне забезпечення». У наступні роки - інші закони, які встановлювали особливий порядок нарахування та фінансування пенсій для окремих категорій громадян.
З цього часу і надалі в нашій країні починає функціонувати солідарний рівень пенсійної системи.
З прийняттям з 1 січня 2004 року двох законів «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення» в Україні було створено трирівневу пенсійну систему. Пенсійна система України має складатися з реформованого солідарного рівня, з накопичувального рівня та недержавного пенсійного забезпечення.
Новим, принципово важливим кроком у реформуванні першого рівня пенсійної системи став Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». На цьому реформа солідарного рівня пенсійної системи не закінчилась. З 1 жовтня 2011 року було прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а з 1 жовтня 2017 року – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Це були поступові кроки в запровадженні справедливих принципів у формуванні пенсійних виплат та ліквідація зрівнялівки. Основними положеннями цих законів є: не відбирати щось у когось, а потім перерозподілити, а зробити так, щоб кожен сам собі чесно й прозоро заробив пенсію. Будь-яка пенсійна виплата повинна базуватись на страховому принципі, коли пенсія людини безпосередньо залежить від тих внесків, які сплачуються нею упродовж всього життя. Для цього була введена пропорційна формула залежності розміру пенсії від розміру сплачених внесків. Підвищилася роль наявності страхового стажу роботи при призначенні пенсій. Відтепер майбутній пенсіонер безпосередньо став приймати участь у своєму пенсійному забезпеченні та відповідати за нього. Усвідомлення того, що лише від тебе буде залежати розмір майбутньої пенсії змушує докладати максимум зусиль, щоб її розмір зміг забезпечити гідне життя на старості.
Окрім того, таке болюче питання як підвищення пенсійного віку для всіх українців не відбулося. Було проведено поетапне підвищення необхідного страхового стажу для призначення пенсій. Так, до 1 жовтня 2011 року призначення пенсії за віком проводилося за наявністю лише 5 років стажу роботи, після 1 жовтня 2011 року - цей показник збільшився до 15 років. А з 1 січня 2018 року необхідний стаж роботи для призначення пенсії збільшився до 25 років. На даний час однією з умов виходу на пенсію за віком є наявність необхідного для визначення права на пенсію страхового стажу роботи. Кількість цього стажу підвищується кожного наступного року на один рік, а починаючи з 1 січня 2028 року, як жінці, так і чоловіку, потрібно мати не менше 35 років страхового стажу роботи. В разі запровадження підвищення пенсійного віку всі мали б виходити на пенсію в 63 роки або в 65 років. Натомість, після проведеної реформи, пізніше виходитимуть на пенсію лише тільки ті особи, хто не має належної кількості років страхового стажу роботи. А це принципова різниця. Тобто, для більшості майбутніх пенсінерів України зміни, що відбулися є справедливими.
Запроваджені зміни в чинному пенсійному законодавстві передбачають, що пенсія українця безпосередньо стала залежати від тих внесків, які сплачувалися ним упродовж досить довгого періоду - з 1 липня 2000 року до настання пенсійного віку. Запрацювала пропорційна формула залежності розміру пенсії від розміру сплачених внесків до Пенсійного фонду України.
З іншої сторони, майбутнім пенсіонерам необхідно відслідкувати зміни, що відбуваються в пенсійному законодавстві, щоб згодом не бути ошуканими при настанні пенсійного віку. Бувають випадки, коли роботодавці, зловживаючи правами своїх працівників, незважаючи на жорстокі санкції з боку держави до них, використовують різні способи аби ухилитися від сплати податків, страхових внесків, тощо. Зустрічаються непоодинокі випадки нелегального працевлаштування працівників. Трудова книжка і на сьогоднішній день залишається основним документом про трудову діяльність працівників. З прийняттям з 1 січня 2004 року Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» поняття «трудовий стаж» замінився на поняття «страховий стаж». Під страховим стажем розуміють період, протягом якого особа або її роботодавець сплачували страхові внески до Пенсійного фонду України. Варто також зауважити, що записи у трудовій книжці про трудову діяльність працівника, що підтверджують трудовий стаж, не завжди відповідають його страховому стажу. Розмір страхового стажу пов»язано з розміром сплаченого страхового внеску. Місяць роботи можна зарахувати як повний тільки за умови, якщо сума сплачених страхових внесків є не меншою ніж сума внеску, обчисленого з розміру мінімальної заробітної плати.
Для забезпечення обліку даних застрахованих осіб у системі загальнообов»язкового державного пенсійного страхування в Україні створено реєстр, де накопичується за попередні роки та зберігається інформація про їх страховий стаж та заробітну плату.
Застрахованим особам, за їх особистим письмовим зверненням, може надаватися інформація з цього реєстру. Саме в органах Пенсійного фонду України можна отримати довідку ОК-5, яка формується за будь – який період, починаючи з 2000 року, та містить відмості про суми заробітку для нарахування пенсії і страховий стаж. На підставі цієї довідки застрахована особа зможе проаналізувати свій наявний страховий стаж та заробітну плату. Ці дані в майбутньому будуть використані при призначенні пенсії. Разом з тим, застрахована особа буде мати можливість звірити свою заробітну плату помісячно, та первірити факт чи не виплачуються суми заробітку для неї в «конверті».
Сучасний пенсіонер повинен також знати формулу за якою нараховується пенсія, бути обізнаним від чого буде залежати її розмір. Згідно статті 27 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком обчислюється за наступною формулою:
П = Зп х Кс, де
П – розмір пенсії, у гривнях;
Зп – заробітна плата застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс – коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 відповідно цього Закону.
Виходячи із цієї формули, розмір пенсії залежить від двох складових: рівня заробітної плати та величини страхового стажу. Велика заробітна плата – велика пенсія.Тому, контролюючи роботодавця, майбутній пенсіонер дбає не лише про свій страховий стаж, а й про заробіток від якого буде рахуватися пенсія. Заробітна плата (дохід) для нарахування пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» враховується за період починаючи з 1 липня 2000 року до настання пенсійного віку, незалежно від перерв, по даних персоніфікованого обліку.
Окрім того, для обчислення пенсії може також братися заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу роботи підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за умови підтвердження сум заробітку (доходу) первинними бухгалтерськими документами та з 1 липня 2000 року до настання пенсійного віку. Заробітна плата за 60 календарних днів до 1 липня 2000 року підтверджується окремою довідкою. Цю довідку можна взяти на підприємстві, в установі чи в організації зазделегідь. Для прорахунку різних варіантів заробітної плати для обчислення пенсії береться довідка про заробітну плату і за більший період страхового стажу, якщо є така можливість. Отримуючи заробітну плату в конверті, майбутній пенсіонер втрачає і на кількості років страхового стажу і на величині заробітної плати з якої буде обчислена пенсія. Зустрічаються випадки, коли маючи за підрахунками самої особи і великий стаж роботи, і високий заробіток пенсію отримує в мінімальному розмірі. Після аналізу всіх даних причина відкривається в заробітку, який виплачувався в «конверті» і був неофіційним, а тому до уваги при обчисленні пенсії не брався. Звичайно, складні економічні умови змушують українців повсякчас працювати без належного оформлення на роботу або ж з оплатою праці в «конверті». Погоджуючись працювати на таких умовах, працівники підписують собі вирок на незахищену старість. Оскільки, органи Пенсійного фонду України на сьогодні працюють над поліпшенням якості обслуговування громадян, для працівників надаються ще й додаткові можливості контролювати сплату страхових внесків роботодавцем, а саме: за допомогою онлайн - сервісів Пенсійного фонду України, смс - інформуванням та використанням інформації Веб - порталу електронних послуг.
Шукаючи кращого життя, велика кількість українців виїзджає за кордон на роботу чи постійне місце проживання. І тут майбутньому пенсіонеру необхідно володіти інформацією чи укладено угоду з питань пенсійного забезпечення з тією чи іншою країною куди виїзджає він на роботу. Тоді, відпрацювавши легально за кордоном, можна з впевненістю знати, що після повернення додому можна гарантовано отримувати крім української пенсії ще й іноземну. Це також стосується українців, які виїхали на постійне місце проживання за кордон. Міжнародні договори з питань пенсійного забезпечення Україна уклала з такими державами як: Азербайджанською Республікою, Республікою Білорусь, Республікою Болгарія, Естонською Республікою, Грузією, Королівством Іспанії, Латвійською Республікою, Литовською Республікою, Республікою Молдова., Республікою Польша, Португальською Республікою, Російською Федерацією, Словацькою Республікою, Чеською Республікою, Монголією, Румунією, Угорщиною, тощо. В кожній з цих країн діє своє пенсійне законодавство.
Перед тим як від»їзджати на роботу в інші країни, поцікавтесь скільки у Вас вже є років страхового стажу роботи. Підрахувати Ваш стаж допоможуть працівники органів Пенсійного фонду України, після надання вами необхідних документів. Поцікавтесь також чи зможете Ви претендувати на іноземну пенсію, та за яких умов. Так, виїзджаючи на роботу в країни, що не зазначені вище Ви не зможете розраховувати на їх пенсію. Дізнайтеся, чи зможете Ви отримувати українську пенсію, проживаючи на кордоном.Так, наприклад, виїзджаючи на постійне місце проживання в США, особа втратить українську пенсію і в майбутньому буде розраховувати лише на виплати в цієї країни. В разі виїзду на проживання в Республіку Польша, чи Словакію, особа може претендувати на дві пенсії.Одна з них – українська, інша - іноземна, за умови якщо особа відпрацює достатню кількость років стажу роботи на території цієї країни та досягне пенсійного віку, що діє на цій території. Новим принципово важливим кроком у формуванні пенсійної системи України стало ухвалення Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Саме з 1 січня 2004 року - дати прийняття цього Закону, в нашій країні став діяти третій рівень пенсійної системи – недержавне пенсійне забезпечення. Для цього були створені недержавні пенсійні фонди та страхові компанії. Дана система базується на засадах добровільної участі роботодавців та фізичних осіб у створенні пенсійних накопичень. Фізична особа може стати учасником одного або декількох пенсійних фондів чи страхових компаній за власним вибором. Недержавні пенсійні фонди є відкриті, корпоративні та професійні. У відкритих пенсійних фондах участь може приймати будь - яка особа. Корпоративні пенсійні фонди засновуються роботодавцями підприємств, установ, організацій, професійні пенсійні фонди – об»єднанням підприємств, установ, організацій або працівників, включаючи професійні спілки, пов»язані за своєю професійною діяльністю. Звідки візьмуться кошти для виплати пенсій? На кожного учасника недержавного пенсійного фонду буде відкрито індивідуальний пенсійний рахунок. Пенсійні внески сплачуються учасниками по різним пенсійним програмам, та накопичуються в цих фондах на індивідуальних рахунках. Вони підлягатимуть інвестуванню з метою отримання прибутку. Недержавні пенсійні фонди та страхові компанії інвестують свої активи в цінні папери і метали, депозити, нерухомість, тощо. Прибуток, який вони отримуватимуть розподілятиметься поміж учасників недержавного пенсійного забезпечення пропорційно сумам, відображеним на їх індивідуальних пенсійних рахунках на дату проведення розподілу по принципу складного проценту. Розподіл коштів здійснюватиметься не рідше одного разу на місяць. По досягненні пенсійного віку учасники недержавного пенсійного забезпечення матимуть право отримувати пенсію безпосередньо з недержавного пенсійного фонду або від страхової компанії. Страхові компанії окрім недержавного пенсійного забезпечення займаються ще й договорами по страхуванню життя. Чи достатньо розвинений у нас в Україні третій рівень пенсійної системи? Ні. Варто зазначити, що досить важко завоювати довіру у громадян після того як люди втратили свої заощадження. Чи захищені вкладені кошти в недержавні пенсійні фонди та страхові компанії? Держава подбала про це та законодавчо закріпила суворий багатоступеневий контроль. Учасник недержавного пенсійного фонду зможе отримати необхідну інформацію про роботу фонду та про стан своїх накопичень. Недержавний пенсійний фонд не може бути оголошений банкрутом. Ще одним із ступенем захисту є постійний нагляд з боку державних органів. Окрім того, кошти накопичені на індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді в разі смерті учасника недержавного пенсійного забезпечення успадковуються спадкоємцями. Коли слід думати про свою додаткову пенсію? Тим хто працює - вже зараз, а студентам – з початку своєї трудової діяльності.Третій рівень пенсійної системи потребує досить потужного стимулювання з боку держави. Вибираючи недержавний пенсійний фонд потрібно особливу увагу звернути на наступні чинники: коли був створений фонд чи страхова компанія, хто заснував цю установу, як ця установа пережила кризу 2008 та 2014 років, яка чиста вартість одиниці пенсійного внеску.
Другий рівень пенсійної системи в Україні на даний час не працює. Хоча він також має мотивувати кожного українця до здійснення накопичень на старість. Якщо особа знатиме зазделегідь, що вона буде мати в результаті відрахувань своїх коштів у особисто обраний недержавний пенсійний фонд після настання пенсійного віку, вона не уникатиме можливості брати участь ще й в накопичувальному рівні пенсійного забезпечення. Це повинно стати одним із стимулів до виведення заробітної плати з тіні.
З огляду на сьогоднішній день всі проблеми в пенсійному забезпеченні можна вирішити лише після поліпшення ситуації в економіці України, а повноцінне функціонування всіх трьох рівнів пенсійної системи нададуть можливість забезпечити достойний рівень життя українців.