Методичні Рекомендації З Підготовки Аналізу Регуляторного Впливу

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДПЦІЇ З ПІДГОТОВКИ

АНАЛІЗУ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ (АРВ)

Стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Аналіз регуляторного впливу готується розробником відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта» із врахуванням змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1151 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308», які набрали чинності  15 березня 2016 року.

 

У процесі проведення аналізу:

1.визначається проблема, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання;

2.визначаються цілі державного регулювання;

3.визначаються та оцінюються усі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, наводяться аргументи щодо переваги обраного способу;

4.описуються механізм, який пропонується застосувати для розв'язання проблеми, і відповідні заходи;

5.обґрунтовуються можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта;

6.визначаються очікувані результати прийняття акта;

7.обґрунтовується запропонований строк дії акта (у разі обмеження цього строку);

8.визначаються показники результативності акта;

9.визначаються заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

 

1.Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання.

При визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, зазначаються причини виникнення проблеми; обґрунтування неможливості її розв'язання за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів; суб'єкти, на яких проблема справляє негативний вплив.

2.Визначення цілі регулювання регуляторного акта.

У процесі розробки регуляторного акта необхідно чітко визначити цілі його прийняття, що мають бути безпосередньо пов’язані із вирішенням проблеми. При цьому необхідно зазначити, чи розв’язує цей регуляторний акт проблему в цілому, чи він спрямований на вирішення тільки окремих її складових.

3.Визначення та оцінка прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей.

У цьому розділі АРВ розробник проекту регуляторного акта повинен визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення цілей державного регулювання. При визначенні та оцінці усіх прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводяться не менше ніж два можливих способи; оцінка кожного із способів; причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми; аргументи щодо переваги обраного способу.

Визначення та оцінка прийнятих альтернативних способів досягнення цілей описується відповідно до додатку 1 до Методики проведення аналізу впливу регуляторних актів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2004 року №308 із змінами.

Під час визначення та оцінки альтернативних способів досягнення цілей не допускається твердження: «альтернатив не існує».

Як альтернативні способи, розробник повинен розглянути можливість розв’язання проблеми за допомогою ринкових механізмів, проаналізувати існуюче правове регулювання відносин, у сфері яких виникла проблема, та визначити чи може проблема бути розв’язана за допомогою чинних регуляторних актів або внесення змін до них.

4.Механізми та заходи, що пропонуються для розв’язання проблеми.

В описі механізму, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідних заходів наводяться способи розв’язання визначеної проблеми та організаційні заходи, які повинні здійснити органи влади для впровадження регуляторного акта.

5.Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні-особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні-особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги проводиться шляхом здійснення розрахунку витрат на виконання вимог регуляторного акта для органів виконавчої влади чи органів самоврядування та розрахунку витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів підприємництва (проводиться у разі, коли питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких впливає проблема, перевищує 10 відсотків).

У цьому розділі необхідно здійснити розрахунок витрат на виконання вимог регуляторного акта для органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування згідно з додатком 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторних актів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308 із змінами (відповідний розрахунок не здійснюється, якщо розробником буде здійснено розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва згідно з додатком 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторних актів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308 із змінами (Тест малого підприємництва).

Якщо питома вага суб’єктів малого підприємництва (малих та мікропідприємств разом) у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання, перевищує 10%, необхідно здійснити розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва згідно з додатком 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторних актів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308 із змінами (Тест малого підприємництва).

6.Обгрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта здійснюється з урахуванням достатності цього строку для розв'язання проблеми та досягнення цілей державного регулювання.

У цьому розділі аналізу регуляторного впливу обґрунтовується запланований строк чинності регуляторного акта.

Строк дії регуляторного акта повинен співвідноситися із цілями його прийняття та механізмами впровадження. Він повинен бути достатнім для розв’язання проблеми і досягнення цілей регулювання. Розробник проекту регуляторного акта повинен аргументувати обраний строк.

 

7.Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

У цьому розділі наводяться значення прогнозних показників результативності дії регуляторного акта (у кількісному виразі). Слід зазначити не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта та які підлягають контрою (відстеження результативності).

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта можуть бути виражені у кількісній формі. У разі неможливості обчислення розмірів тієї чи іншої вигоди або витрати наводиться текстовий опис результативності акта.

 

9.Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься

відстеження результативності дії регуляторного акта

У цьому розділі визначаються:

- строки проведення базового та повторного відстеження результативності дії регуляторного акта (зазначивши конкретні дати відстеження);

- метод (статистичний/соціологічний) проведення відстеження результативності;

- вид даних (статистичні, наукові дослідження або опитування), за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності. Вид даних необхідно обирати з урахуванням обраного методу проведення відстеження;

- цільові групи осіб, що обиратимуться для участі у відповідному опитуванні, чи наукові установи, що залучатимуться для проведення відстеження.

Результати аналізу викладаються письмо згідно з додатком 1 до Методики проведення аналізу впливу регуляторних актів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308 із змінами і підписуються розробником проекту, а в разі, коли розробником проекту є регуляторний орган, інший орган, установа чи організація, - керівником органу, установи чи організації.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ЗВІТІВ ПРО ВІДСТЕЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ.

 

Відстеження результативності регуляторного акта – ряд заходів спрямованих на оцінку стану впровадження регуляторного акта та досягнення ним цілей, визначених при його прийнятті.

Відстеження результативності обов’язково проводиться щодо кожного регуляторного акта, та включає в себе заходи з базового, повторного та періодичного відстеження результативності.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень. Проводити базове відстеження після набрання чинності регуляторним актом допускається тільки у разі, якщо для відстеження результативності використовуються виключно статистичні дані.

Якщо для проведення базового відстеження результативності, крім статистичних показників, використовується хоча б один соціологічний показник, то проводити базове відстеження необхідно до набрання чинності регуляторним актом.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через рік з дня набрання ним чинності або набрання чинності більшістю його положень, але не пізніше 2-х років з дня набрання чинності цим актом або більшістю його положень, якщо не встановлено більш ранній строк.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта здійснюються раз на кожні 3 роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності, у тому числі і в разі, коли дію регуляторного акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено після закінчення цього визначеного строку.

               Якщо строк дії регуляторного акта, встановлений при його 

прийнятті, є меншим ніж один рік, періодичні відстеження його 

результативності не здійснюються, а повторне відстеження результативності здійснюється за три місяці до дня закінчення визначеного строку, якщо інше не   встановлено рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, але не пізніше  дня закінчення визначеного строку. У разі якщо продовжується дія регуляторного акта, який було прийнято на визначений строк, що є меншим ніж один рік, періодичні відстеження результативності цього регуляторного акта здійснюються у строки,  встановлені частиною сьомою статті 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політик у сфері господарської діяльності».

               У звіті про відстеження результативності регуляторного акта зазначаються:

               - кількісні та якісні значення показників результативності, що є результатами відстеження результативності;

               - дані та припущення, на основі яких здійснено відстеження результативності, а також способи їх одержання;

               - використані метод одержання результатів відстеження результативності. 

               Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оформляється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта».

               Виконавцем заходів з відстеження результативності регуляторного акта є регуляторний орган, який розробив і прийняв цей акт.

Строк виконання заходів з відстеження результативності регуляторного акта не може бути більшим, ніж 45 робочих днів. У звіті зазначається проміжок часу, протягом якого проводилися заходи з відстеження із зазначенням дат початку та завершення проведення базового відстеження результативності (наприклад від                       15 травня 2016 року до 15 червня 2016 року).

Метод проведення відстеження результативності розробник обирає самостійно – статистичний або соціологічний метод (опитування певної групи респондентів).

Показники результативності, що використовуються для відстеження результативності, повинні відповідати показникам результативності, зазначених в аналізі регуляторного впливу. Враховуючи, що кожний регуляторний акт приймається з метою вирішення певної проблеми, показники результативності обов’язково повинні визначатися, виходячи з цілей впровадження даного регулювання та чітко фіксувати досягнення цих цілей. Показники повинні бути чітко сформульованими та вимірюваними.

Серед показників для відстеження результативності регуляторних актів обов’язково повинні бути:

1.розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта;

2.кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюється дія акта;

3.розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами на виконання вимог акта;

рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

4.Кількість показників повинна бути достатньою для всебічної характеристики параметрів, що впливають на результативність відповідного регуляторного акта.

            Також необхідно звернути увагу на дані та припущення, на основі яких відстежувалась результативність, а також способи одержання даних. У цьому розділі звіту про відстеження результативності вказується:

• прогнозні значення показників результативності, що були визначені під час підготовки аналізу регуляторного впливу;
• способи одержання даних для кожного з показників результативності (аналіз офіційної статистичної інформації;  аналіз інформації, отриманої від структурних підрозділів; аналіз інформації отриманої з інших джерел; використання наукових досліджень; проведення соціологічних опитувань тощо);
• при проведенні соціологічних досліджень: визначення цільової групи та її кількісного складу; обґрунтування використаного типу опитування (суцільне чи вибіркове), методу проведення опитування.

Наведені у звіті фактичні значення показників результативності повинні зазначатись у кількісному виразі та відображатися  у певних одиницях виміру (тисячі гривень, години, відсотки тощо).

Значення показників результативності необхідно брати за рівні проміжки часу, що полегшить їх порівняння. З метою спрощення подальшого аналізу ефективності регуляторного акта доцільно значення показників результативності узагальнювати в табличному вигляді. Повторне та періодичне відстеження проводиться за тими ж показниками результативності, що й базове відстеження. Для повторного та періодичного відстеження характерне відображення динаміки показників результативності. Для цього у звіті наводяться дані базового, повторного і періодичного відстежень.

Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей – це аналітична частина звіту про відстеження результативності регуляторного акта. У цьому розділі розробник проекту регуляторного акта на підставі отриманих значень показників результативності проводить оцінку результатів реалізації положень регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей. За результатами такої оцінки необхідно зробити висновки про ефективність регуляторного акту.

Якщо регуляторний акт має високий ступінь досягнення визначених цілей, результати реалізації його положень мають позитивну динаміку, він не потребує змін чи доповнень. Регуляторний акт, що має недостатній рівень досягнення цілей, а окремі положення реалізуються неефективно, потребує перегляду і внесення змін та доповнень. Регуляторний акт скасовується як такий, що досягнув задекларованих цілей, якщо реалізація його положень визнана неефективною.

У звіті про базове відстеження результативності така оцінка не здійснюється. Базове відстеження результативності «фіксує» значення показників результативності на момент введення в дію регуляторного акта.

Під час проведення повторного та періодичного відстежень результативності, оцінка показників результативності у порівнянні значень базового відстеження із повторним та періодичним, а також загальна оцінка ефективності є обов’язковою.

Результати проведеного відстеження результативності можуть бути підставою для перегляду регуляторного акта і внесення змін до нього або навіть скасування його дії.

Після виконання відповідних заходів готується звіт для базового, повторного і періодичного відстеження.

У звіті про результати відстеження зазначаються:

- вид та назва регуляторного акта, дата його прийняття та номер (у разі базового відстеження дата прийняття і номер акта не зазначаються);

- назва виконавця заходів з відстеження;

- цілі прийняття акта;

- строк виконання заходів з відстеження;

- тип відстеження (базове, повторне або періодичне);

- методи одержання результатів відстеження;

- дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних;

- кількісні та якісні значення показників результативності акта;

- оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей.

Звіт про відстеження підписується керівником регуляторного органу та оприлюднюється не пізніше, ніж через 10 днів з моменту їх підписання.

Звіти можуть бути оприлюднені:

• у друкованому виданні регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, або у інших друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом;
• на офіційній сторінці регуляторного органу, який прийняв цей акт.