Особливості трудових відносин в умовах воєнного стану.

Особливості трудових відносин в умовах воєнного стану.

15 березня було ухвалено Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №7160, яким пропонується дещо звузити гарантовані права працівників під час воєнного стану. Зміни стосуватимуться усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, які мають трудові відносини, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Зміни діятимуть під час воєнного стану. Воєнний  стан продовжено до 25 квітня 2022р. (Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022р. №133/2022).

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №7160, вводяться обмеження конституційних прав та свобод людини і громадянина, передбачених ст.ст.43,44 Конституції України.

Також, Законом спростили укладення трудових договорів на період дії воєнного стану, а саме: роботодавець та працівник за згодо визначають форму трудового договору – усна або письмова. Тобто, обов’язковість укладання письмових трудових договорів, перелік яких визначено ст.24 КЗпП, на час воєнного стану скасовано.

Окрім цього, даний Закон передбачає:

1. Укладання строкових трудових договорів з новими працівниками на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
2. Можливість переводу працівника на іншу роботу без його згоди за таких умов:
   • якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я;
   • у місцевість, де немає активних бойових дій;
   • лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей;
   • з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.
3. Розірвання роботодавцем трудового договору з працівником у зв'язку з ліквідацією підприємства, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. При цьому про звільнення працівника слід попередити не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
4. Можливість працівника розірвати трудовий договір за власною ініціативою без попередження протягом 2 тижнів (за винятком примусового залучення до суспільно корисних робіт або на об'єктах критичної інфраструктури).
5. Звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.
6. Змогу роботодавця призупинити дію трудового договору, тобто не надавати роботи, а працівник не виконуватиме її. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
7. Роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток. Виняток становитиме лише відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною. Також, на прохання працівника може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без урахування обмеження щодо максимальної тривалості такої відпустки.
8. Можливість встановлення роботодавцем п’ятиденного або шестиденного робочого тижня за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.
9. Тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану - не може перевищувати 60 годин на тиждень, а скорочена тривалість робочого часу – 50 годин. Час початку та закінчення щоденної роботи визначає роботодавець.
10. Заробітна плата виплачується на умовах визначених трудовим договором. Роботодавець може зупинити виплату заробітної плати в разі неможливості її виплати через воєнні дії, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.
11. Робота в нічний час буде відбуватися без скорочення тривалості на одну годину.
12. Зміни умов щодо залучення працівників до роботи в нічний час та до роботи деяких категорій працівників (у т. ч. жінок, які мають маленьких дітей) на період воєнного стану.