Нетішинська міська територіальна громада

Сьогодні наш Нетішин знову в жалобі. Нетішинці зібралися разом, щоб віддати останню шану 25-річному Воїну, старшому солдату Вадиму Тітову (позивний «Космонавт»). Він помер 4 квітня в Запорізькому лікарняному закладі від отриманого поранення під час виконання бойового завдання.

Вадим мав би жити, мріяти, радіти життю, створити сім’ю, виховувати дітей…

Його доля могла бути довгою і щасливою. Але жорстока війна безжально обірвала її, залишивши по собі світлу пам’ять і незагоєний біль у серцях рідних, близьких, всієї громади.

…Життєвий шлях Вадима Тітова був сповнений прагнення до знань, професійного зростання та щирого служіння своїй країні.

Народився в місті Нетішині. Від 2006 до 2017 року навчався в 1-ій школі рідного міста. Навчання йому давалось легко, особливо любив уроки історії та географії.

У 2017 році він вступив до Київського національного торговельно-економічного університету на спеціальність «Харчові технології».

Вадим щиро захоплювався кулінарією, постійно експериментував і створював справжні кулінарні шедеври. Свій кулінарний талант підтвердив під час літньої практики в Італії, де завдяки майстерності та наполегливості швидко став «правою рукою» шеф-кухаря.

Паралельно з навчанням Вадим працював на складі квітів. Після здобуття вищої освіти у 2021 році, він продовжив працювати в цій сфері, обійнявши посаду у відділі закупівель.

Після свого 25-річчя Вадим Тітов планував пов'язати життя з оборонною промисловістю на підприємстві з виробництва дронів, проте доля розпорядилася інакше: 6 серпня 2025 року він був призваний на військову службу до Збройних Сил України в місті Києві.

Вадим старанно пройшов базову військову підготовку у 5-й окремій штурмовій Київській бригаді, де швидко опанував необхідні навички. З листопада 2025 року виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. До речі, позивний «Космонавт» він отримав від командира, коли назвав йому своє прізвище.

30 березня 2026 року під час виконання чергового бойового завдання старший солдат Вадим Тітов отримав чисельні важкі поранення і був доставлений до військового шпиталю м. Запоріжжя, де лікарі до останнього боролися за його життя. На жаль, 4 квітня 2026 року серце Героя зупинилося.

Вадим був людиною глибокою та всебічно розвиненою. Він захоплювався філософською та історичною літературою, що дозволяло йому бути цікавим співрозмовником і легко знаходити друзів. Рідні та близькі згадують його як доброзичливого, люблячого та турботливого сина, а також надійного і вірного друга, який завжди був готовий прийти на допомогу - і словом, і ділом.

Сьогодні з Вадимом прощаються ті, для кого він був цілим світом: мама та батько, брат з дружиною, два племінники, хрещена мати та її родина, численні друзі, колеги та побратими.

Його самовідданість, доброта та подвиг назавжди залишаться в пам’яті близьких та в історії України.

З болем у серці, зі сльозами на очах, але з безмежною шаною нетішинці стали живим коридором подяки. Подяки за те, що Воїн віддав своє життя аби жили ми. Аби жила Україна.

Вічна слава Герою України Вадиму Тітову.

Україна пам’ятає. Ми – пам’ятаємо.

Відділ інформаційної діяльності