Нетішинська міська територіальна громада

Сьогодні Нетішинська громада прощалася із Захисником України - 43-річним старшим солдатом Олегом Поповим, який віддав своє життя за Україну.

Олег Попов народився 14 липня 1981 року у Нетішині. З дитинства був працьовитим, відповідальним, добрим і щирим. Навчався у Нетішинській загальноосвітній школі №2, після її закінчення здобув професію електрика у Нетішинському професійному училищі. У 1999 році проходив строкову військову службу.

Повернувшись додому, працював, згодом поїхав до Києва. Саме там зустрів свою майбутню дружину Каріну. Разом вони створили сім’ю, у якій народилася донечка Дарина.

Родина була для Олега найбільшою цінністю. Він безмежно любив доньку, намагався якомога більше часу проводити з нею, гуляти, подорожувати, бути поруч у важливі моменти її життя. Був турботливим чоловіком, люблячим сином і братом.

Олег мав старшу сестру Наталю, був близьким із рідними, мав багато друзів і легко знаходив спільну мову з людьми. Його пам’ятають товариським, щирим, доброзичливим і надзвичайно працьовитим.

Він не вмів сидіти без діла. Багато працював, займався ремонтами, власними руками облаштовував квартиру, допомагав мамі. Праця була невід’ємною частиною його життя.

Коли Україна потребувала захисту, Олег сам звернувся у 2024 році до територіального центру комплектування та став до лав Збройних Сил України. Після підготовки та навчань був направлений для виконання бойових завдань.

Рідним він не скаржився на труднощі. Навпаки - намагався їх заспокоїти, залишався життєрадісним і повторював мамі: «Мамо, буде все добре».

18 серпня 2024 року Олег надіслав мамі своє останнє голосове повідомлення. Сказав, що має терміново виїжджати, пообіцяв зателефонувати, щойно повернеться, передав привіт рідним і завершив словами: «Дуже люблю вас… Скоро буду. Люблю». Це був останній раз, коли мама чула голос свого сина…

21 серпня 2024 року на Луганському напрямку Олег Попов загинув унаслідок ворожого обстрілу позицій підрозділу.

Тривалий час Воїн вважався безвісти зниклим. Рідні чекали, вірили та сподівалися на диво. Та, на жаль, дива не сталося…

 На площі біля будівлі виконавчого комітету Нетішинської міської ради відбулося громадське прощання з Воїном. Віддати останню шану Олегу прийшли рідні, близькі, друзі, представники влади та мешканці громади.

Разом із усією громадою Олега провели в останню дорогу його мама Олена Карпівна, дружина Каріна, донька Дарина, старша сестра Наталя, рідні, близькі, друзі та побратими.

У пам’яті кожного, хто знав Олега, він назавжди залишиться добрим сином, люблячим чоловіком і батьком, вірним другом, щирою та працьовитою людиною. Його голос, усмішка, любов і тепло назавжди залишаться у серцях рідних.

Щирі співчуття мамі, дружині, доньці, сестрі, усій родині та близьким загиблого Захисника.

Відділ інформаційної діяльності