Нетішинська міська територіальна громада

Сьогодні, у День міста, Нетішин проводжав в останню дорогу свого Захисника - молодшого лейтенанта Михайла Луця.

Жовто-блакитними прапорами, квітами та сльозами наповнилася площа перед будівлею виконавчого комітету міської ради, де відбулося громадське прощання з Воїном.

Рідні, друзі, колеги, побратими, знайомі та небайдужі жителі громади прийшли, аби віддати Михайлові останню шану. Люди підходили до труни, клали квіти, схиляли голови, дякували Захисникові за його мужність, службу і жертовність. У ці важкі хвилини громада була поруч із родиною Михайла - підтримувала словами, обіймами та спільною молитвою.

Священнослужителі молилися за упокій душі полеглого Воїна.

Михайло Луць народився 19 листопада 1985 року. Його дитинство та юність минули у Нетішині. Навчався у Нетішинській загальноосвітній школі №1. У 2003 році вступив до Національного університету «Острозька академія», де до 2008 року здобував вищу освіту.

Ще змалку Михайло дивував рідних своєю кмітливістю та незвичайною здатністю орієнтуватися в датах. Коли йому не було ще й чотирьох років, одного червневого дня його запитали, на який день тижня припаде 18 число наступного місяця. Не вагаючись, хлопчик відповів: «Середа». Коли дорослі перевірили календар, виявилося, що він мав рацію. Цю історію в родині пам’ятали багато років як один із проявів його неабияких здібностей ще з раннього дитинства.

Михайло також мав хист до вивчення іноземних мов. Він досконало володів польською, англійською та іспанською мовами, був допитливим, здібним до навчання та постійно прагнув розвиватися.

Після завершення навчання розпочав трудовий шлях. Упродовж дев’яти років Михайло працював у центрі надання адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради. Згодом, із 2018 року, працював за кордоном. Шість років був менеджером на станції технічного обслуговування автомобілів.

Рідні та близькі згадують Михайла як добру, порядну, інтелігентну та милосердну людину. Він був урівноваженим, відповідальним, завжди готовим прийти на допомогу. Цінував родину, підтримував близьких і ніколи не залишався осторонь чужої біди.

27 грудня 2024 року Михайло був призваний на військову службу. Після мобілізації проходив військову підготовку у Львові, у Національній академії сухопутних військ. Навчання тривало близько п’яти місяців. Після підготовки Захисник був направлений на Донеччину. Служив у лавах Збройних Сил України, мав військове звання молодшого лейтенанта.

За час служби Михайло неодноразово перебував на найскладніших ділянках фронту. Був тричі поранений, проходив лікування та реабілітацію. Після відновлення знову повертався до своїх побратимів і продовжував виконувати бойові завдання. Навіть після пережитого він не відступив від свого обов’язку - захищати Україну.

У серпні 2026 року, після короткої відпустки, Михайло знову повернувся до бойового підрозділу.

10 вересня 2026 року молодший лейтенант Михайло Луць загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, Українському народові та своїй державі.

Михайлові назавжди залишиться 40 років.

Після громадського прощання чин похорону відбувся у соборі ікони Божої Матері «Неопалима Купина», де за душу полеглого Захисника молилися рідні, близькі та всі, хто прийшов провести його в останню дорогу.

У пам’яті рідних, друзів, колег і всіх, хто його знав, Михайло залишиться добрим, щирим, спокійним і надійним чоловіком, люблячим батьком і мужнім Захисником України.

Світла і вічна пам’ять Михайлу Луцю.

Відділ інформаційної діяльності