Нетішинська міська територіальна громада

Сьогодні Нетішинська громада знову схилила голови у глибокій скорботі. З болем у серцях, зі сльозами на очах, із квітами та на колінах мешканці громади проводжали в останню земну дорогу свого земляка, мужнього Захисника, старшого сержанта ВІТАЛІЯ ПТАШНЮКА, життя якого обірвала жорстока війна.

Громадське прощання відбулося на площі перед будівлею виконавчого комітету міської ради. Тут зібралися рідні, близькі, друзі, знайомі, представники влади та небайдужі мешканці громади, аби віддати останню шану Воїну, який став на захист України та віддав за неї найдорожче - власне життя.

Віталій Пташнюк народився 6 лютого 1975 року в селі Мощаниця Острозького району Рівненської області. У 1982 році пішов до першого класу Мощаницької середньої школи. З 1987 до 1990 року навчався в Могилянівській середній школі, після чого продовжив навчання у рідній Мощаниці.

Після закінчення школи у 1992 році розпочав трудовий шлях трактористом у місцевому колгоспі «Світанок». У 1993 році був призваний на строкову військову службу до лав Збройних сил України, яку проходив у радіотехнічних військах. Повернувшись із армії, продовжив працювати в місцевому господарстві. З 2002 до 2018 року трудився водієм у житлово-комунальній організації.

Віталій Пташнюк був люблячим чоловіком, турботливим батьком трьох синів. Разом із дружиною будував сімейне щастя, виховував дітей, дбав про добробут родини. Мав свої мрії, надії та плани на майбутнє. Хотів бачити, як дорослішають діти, радіти їхнім успіхам, зустрічати нові дні поруч із найдорожчими людьми.

Та війна змінила все…

У липні 2026 року Віталій Пташнюк був призваний до лав Збройних сил України. Він став на захист рідної землі, її свободи, незалежності та майбутнього українського народу. Проходив військову службу на посаді командира 2-го відділення засобів радіоелектронної боротьби взводу мотопіхотного батальйону.

21 жовтня 2026 року у Дніпропетровській області старший сержант Віталій Пташнюк загинув під час виконання бойового завдання, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність. Йому назавжди залишиться 51 рік…

Найважче сьогодні тим, для кого Віталій Васильович був цілим світом. Із невимовним болем прощалися з найдорожчою людиною дружина Олена, син Ігор із сім’єю, сини Олег і Богдан. Для них він назавжди залишиться люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійною опорою, людиною, чия любов, підтримка й тепло житимуть у серцях попри роки та відстань між життям і вічністю.

Після громадського прощання траурна процесія вирушила до села Мощаниця - туди, де розпочався життєвий шлях Віталія Пташнюка. Саме там відбувся чин похорону, і рідна земля прийняла свого сина в останні обійми. У селі Мощаниця Захисник знайшов свій вічний спочинок.

Сьогодні Нетішинська громада втратила ще одного свого Воїна. Ще одна родина залишилася без найдорожчої людини. Ще одне ім’я назавжди вписане в історію боротьби українського народу за свободу та незалежність.

Щирі співчуття дружині, дітям, усім рідним, близьким і тим, хто знав та любив Воїна.

Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються у наших серцях.